30 листопада 2015 року відбулися Всеукраїнські збори голів первинних профспілкових організацій. Від профспілки працівників автомобільного трансопорту та шляхового господарства України прийняли участь 18 представників на чолі з головою профспілки Вакуленко Володимиром Михайловичем. 

Виступ Голови СПО об'єднань профспілок, Голови ФПУ Григорія Осового на Всеукраїнських зборах голів первинних профспілкових організацій

 

Шановні колеги!

Таким широким профспілковим загалом лідерів первиинних профспілкових організацій і керівників всеукраїнських профспілок, профспілкових об’єднань ми збираємося за останні роки мабуть вперше.

Це сьогодні вкрай необхідне, бо життя поставило перед нами настільки гострі і масштабні питання, коли думки і позиції лише вищих виборних органів недостатньо для прийняття рішень, які очікують наші спілчани.

Саме тому тут присутні біля тисячі голів первинних профспілкових організацій, людей із досвідом, які представляють і з середини знають життя трудових колективів, настрої, оцінки та прагнення робітників, інженерів, педагогів, медиків, державних службовців, селян, творчої інтелігенції, студентства.

Зазначу, що дане зібрання ініційовано президією ФПУ, і підтримано іншими найчисельнішими об’єднаннями країни, які діють у складі Спільного представницького органу національних профоб’єднань, а саме Федерацією профспілок транспортників України, Конфедерацією вільних профспілок, Об’єднанням автономних профспілок та профоб’єднанням "Єдність". Вони теж делегували на зібрання свої первинки.

Нам вкрай важливо разом виробити рішення і тактику консолідованих дій як на національному рівні, так і на місцях, щоб зупинити руйнування виробництва, катастрофічну втрату робочих місць, падіння реальної заробітної плати, зубожіння працюючих людей, знищення соціального страхування.

Не менш важливим завданням є те, як протидіяти агресивному наступу на права і соціальні гарантії працюючих, так і наступу на самі профспілки. Це – головне на сьогодні.

Друга обставина, зараз повсюдно проходять з’їзди всеукраїнських профспілок і звітно-виборні конференції територіальних профоб’єднань, які приймають програми і плани дій на наступний п’ятирічний період своєї діяльності.

В активну фазу вступила підготовка і до чергового 7-го з’їзду Федерації профспілок України, який відбудеться 24 березня 2016 року. Вже оприлюднений проект модернізації ФПУ та її членських організацій, готуються зміни до Статуту ФПУ, опрацьовується проект профспілкової Програми «Європейський вибір».

Поки до цієї роботи залучені лише члени Президії та Ради ФПУ, але безумовно цей процес вимагає долучити й ініціативу первинних профспілкових організацій: потрібні новаторські підходи, сміливі сучасні рішення, які б сприяли підвищенню потенціалу, як ФПУ, так і її членських організацій в питаннях захисту людини праці, відстоювання її громадянських прав і свобод, та більш широкої участі профспілок у суспільних процесах.

Тому на зібранні пропонується обговорити обидві зазначені теми:

Тобто питання соціально-економічної ситуації.  

Пропонується заслухати інформації та повідомлення профспілкових активістів про реальний стан справ на місцях, в трудових колективах, і яких рішень очікують трудівники.

Від представників органів державної влади і роботодавців зібрання очікує коментарів і пояснень про ефективність реформ, про дії по стабілізації соціально-економічної cитуації, зокрема, як буде розвиватися країна у наступному році, яким буде Бюджет, податкові зміни, тощо.

Водночас потрібно обговорити питання внутрішньоспілкової діяльності, обмінятися думками щодо посилення захисного потенціалу наших організацій в умовах погіршення життя спілчан.

Для початку нашої розмови хочу поінформувати зібрання про позицію та дії ФПУ та СПО із зазначених питань.

Рада ФПУ в червні ц.р., обговоривши стан реформ і курс країни на євроінтеграцію, окреслила широке коло завдань і визначила дії профспілок на усіх рівнях. Цей документ є у вас у роздаткових матеріалах.

У липні поточного року Спільний представницький орган профспілок також визначив свої колективні захисні дії.

На що ми маємо насамперед реагувати?

Це, масштабні реформи в країні, які охоплюють практичні усі сфери суспільного життя: зміни до Конституції, державного управління, децентралізація влади, зміни в економіці, соціальній та трудовій сферах. Владою задекларовано понад 200 реформ.

Як приклад, адміністративна реформа і децентралізації управління. Виходячи із змін, які передбачаються, нам необхідно буде перерозподіляти повноваження в профспілках, щоб й надалі впливати на соціальні процеси в нових умовах на місцевому рівні.

Реформи – це насамперед оновлення законодавства. І це наш перший рубіж обстоювання і захисту інтересів спілчан.

Тому ми задіяли діалог з парламентом, використовуємо усі можливості для впливу на законотворчий процес, зупинки проектів законів і окремих норм, які можуть працювати проти трудової людини. Підписано Меморандуми про співпрацю і постійно проводиться робота з депутатськими фракціями партії «Блок Петра Порошенка», політичної партії Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина», проводяться постійні робочі зустрічі з депутатською фракцією політичної партії «Об’єднання «Самопоміч».

Тільки з початку року проведено експертизу понад триста законопроектів, внесено пропозиції, проведено їх захист в урядових і парламентських комітетах, на засіданнях Уряду . Це колосальна робота.

Ми маємо своїх постійних представників у п’яти урядових комітетах, у складі колегій і громадських радах при центральних органах виконавчої влади та місцевих держадміністраціях, представник Спільного представницького органу доводить нашу позицію на засіданнях Уряду. Активно використовуємо можливості НТСЕР, беремо безпосередню участь у роботі правлінь фондів соціального страхування.

У форматі діалогу «профспілки-керівники депутатських фракцій» за підтримки Голови Верховної Ради України В.Б. Гройсмана ми домоглися внесення на розгляд парламенту п’яти соціально важливих законопроектів щодо:

- індексації грошових доходів населення №2883;

- зниження рівня оподаткування пенсій №2682

- зняття обмежень на виплату повної пенсії працюючим пенсіонерам №2698;

- здешевлення ціни на природний газ для населення №2835;

- відновлення за рахунок коштів соціального страхування часткового фінансування літнього оздоровлення дітей, санаторно-курортного лікування працюючих, підтримки санаторіїв-профілакторіїв підприємств та навчальних закладів №2245.

Нажаль, наявність лише цих інструментів не гарантує успіху – потрібне бажання наших соціальних партнерів, передусім Уряду, йти назустріч трудовій людині. Сьогодні - саме той випадок, коли домовленості з парламентськими фракціями по згаданих законопроектах блокуються соціальним партнером - Кабінетом Міністрів. Розглянуто лише декілька законопроектів. Тому нам усім потрібно посилювати тиск на Уряд і законодавчий орган країни.

2. Інший важливий напрямок діяльності ФПУ та СПО – це соціальний діалог та переговорний процес з Урядом і об’єднаннями організацій роботодавців для впливу на соціальну спрямованість реформ, на соціальну наповненість відповідних державних програм і бізнес-планів.

Нам вдалося консолідувати національний профспілковий рух України, в рамках СПО діють 5 із 6-ти найбільш представницьких профоб’єднань загальною чисельністю майже 8 млн. спілчан. На цьому майданчику виробляється спільна позиція і тактика дій по захисту інтересів людей під час реформ. І не тільки, ​- ми разом також на акціях протесту. Ми є свідченням того, що в умовах спільних загроз профспілки можуть і повинні об’єднуватися.

Для нас принциповим є відповідальне ставлення до соціального діалогу і відповідальність за виконання досягнутих домовленостей і рішень. І тут у нас багато критики до партнерів.

На жаль, змушений констатувати, що відносини профспілок з Урядом і об’єднаннями організацій роботодавців значно ускладнилися. І причиною тому є погіршення становища працівників внаслідок скорочення виробництва, зростання безробіття, падіння реальної заробітної плати, зростання заборгованості перед працівниками.

Неналежне виконання своїх прямих обов’язків та зобов’язань за Генеральною угодою, ігнорування пропозицій профспілок, змусило нас вдатися до активних протестних дій, пікетувань і висунути Кабінету Міністрів Трудовий ультиматум як сурове попередження ігнорування діалогу. Подальше не реагування Уряду призвело до вступу всіх п’яти національних профоб’єднань в Національний трудовий спір.

Наразі з восьми вимог цього спору винайдено часткове вирішення щодо двох. За таких умов спір з Урядом може перерости у загальнонаціональний страйк. Це, колеги, не пусті слова. Опитування, які провели соціологи Академії праці у квітні та серпні ц.р. засвідчили, що кількість спілчан, які готові вийти на страйк зросла удвічі і становить 26%.

Щодо відносин з організаціями роботодавців. Вони теж складаються непросто. У зв’язку з зростанням заборгованості по заробітній платі (в тому числі в приватному секторі), яка складає понад 2 млрд. грн., СПО профспілок вперше вступив в КТС з СПО об’єднаннями роботодавців, як стороною Генеральної Угоди. Зараз ідуть примірні арбітражні процедури.

Однак, заради об’єктивності треба сказати, що відносини роботодавців з Урядом в соціальному діалозі теж досить напружені і не результативні. Так, Федерацією роботодавців розроблено План модернізації України до 2030 року, а Українським союзом промисловців і підприємців – Антикризова програма на 2015-2016 рр., але Уряд так і не відгукнувся на пропозиції щодо їх обговорення та спільної діяльності.

До речі, зараз в Українському домі проходить Національний форум «Трансформація України», ініційований УСПП. А 2 грудня відбудеться з’їзд Федерації роботодавців, який схвалить План модернізації України до 2030 року «Від кризи до економічного зростання».

Саме так виходили зі складних соціально-економічних ситуацій різні країни світу. В цей складний час як ніколи потрібні солідарні суспільні зусилля влади, бізнесу і трудящих, що допоможе вивести країну з кризи.

Ми офіційно запросили на наше зібрання Прем´єр - міністра України Арсенія Яценюка, який в черговий раз відмовився від спілкування з профспілками.

І це в той час, коли Уряду потрібно буде звітувати про результати виконання річної програми своєї діяльності. Чому б йому, у цій ситуації, не прозвітувати про свою діяльність перед соціальними партнерами, перед трудівниками, вислухати їх оцінки і пропозиції, та взяти до уваги при формуванні наступної програми Кабінету Міністрів і Бюджету країни на 2016 рік. А чи ви бачили хоч на одному з’їзді галузевих профспілок міністрів? Ні, також ухиляються від діалогу!

А чому ми не вправі запитати як сам Уряд здійснює управління підприємствами державної власності, яких майже три с половиною тисячі, де працює 860 тисяч людей, з яких більшість – це наші спілчани! Наведу лише декілька цифр такого господарювання. Станом лише на 1 липня ц.р. не працювало 1170 суб’єктів господарювання, 355 – банкрути, 675 – знаходяться в стадії реорганізації або ліквідації. Заборгованість по заробітній платі перевищила 560 мільйонів гривень. Ось чим би зайнятися Мінекономіки, яке перебрало на себе функції ліквідованого Міністерства промислової політики, а не займатися ліквідацією трудових книжок.

Хочу сказати, що у порядку підготовки до зборів керівники національних профоб’єднань запропонували Прем’єру провести робочі зустрічі з питань роботи підприємств, підписання Генеральної Угоди та вирішення КТС, щоб на нашому зібранні поінформувати про результати. Але, як бачимо, Уряд ухилився навіть від контактів з профспілками.  

З тих же причин за 8 місяців переговорного процесу досі не укладено нової Генугоди на 2015-2017 роки. Серед них жорстка непоступливість Уряду у визначенні розміру мінімальної зарплати, усунення дискримінації в оплаті праці бюджетників.

У вас у матеріалах є проект Генугоди і опитувальник. Для чого це? Ми хотіли б знати вашу думку, чи можуть профспілки підписати Генугоду на тих компромісних засадах, які там виписано.

Хотів би вас поінформувати також про стан соціального страхування, де профспілки є представниками застрахованих осіб, отже ми разом з іншими сторонами несемо відповідальність за цю ділянку роботи. За ініціативи Уряду у грудні 2014 року не зважаючи на категоричні заперечення і масові протестні акції профспілок, Уряд протягнув у парламенті вилучення із законодавства норм стосовно проведення санаторно-курортного лікування, дитячого оздоровлення, фінансування санаторіїв-профілакторіїв, ДЮСШ за рахунок коштів соціального страхування.

Ви знаєте як це боляче вдарило по самих людях, по профспілкових оздоровницях. У результаті такого варварського рішення у цьому році 250 тисяч дітей. 230 тисяч працівників не отримали належного оздоровлено в санаторіях Укрпрофоздоровниці у т.ч. воїнів АТО. Було оздоровлено лише 10% людей від рівня 2013 року. Це також вдарило і по бюджету країни, який не дорахувався майже 0,5 млрд. доходів і податків.

Ми переконані, що цю помилку має виправити парламент, є відповідний законопроект № 2245, відповідна петиція Президенту України. Ми маємо примусити Уряд і парламент відновити порушені права застрахованих осіб: повернути оздоровлення людей через соціальне страхування.

Шановні колеги!

Потрібно зазначити, що ми в своїй боротьбі використовуємо не лише переговорний процес, а й методи вуличної тиску на владу. Починаючи з осіннього наступу 2014 року ФПУ активізувала свої протестні дії, вивівши під стіни Кабміну 5 тис. членів профспілок. У грудні 2014 р. відбулася 10-тисячна акція протесту під парламентом за конституційні права громадян у Держбюджеті - 2015. Ми солідарно підтримали масовий протестний рух шахтарів у першій половині 2015 року.

ФПУ лише цього року тричі пікетувала парламентські Комітети і стільки ж разів проводила разом з іншими національними профоб’єднаннями, що входять до складу СПО, масштабні мітинги під стінами парламенту захищаючи законні права та інтереси працівників.

Єдине, хотів би зразу дати пояснення, ми призупинили такі дії лише на період проведення місцевих виборів, щоб не підігрівати напругу у суспільстві, але ми не сходимо з лінійки боротьби. Наступним кроком стане Держбюджет на 2016 рік – профспілки будуть обстоювати соціальні права громадян. А це понад 4 млн. бюджетників і 10 млн. громадян, які потребують державної підтримки. Ми також вважаємо, що активної підтримки всіх спілчан і організацій потребуватиме захист прав працівників під час прийняття Трудового кодексу, до якого профспілки вже подали понад 120 поправок.

І на мою думку, вкрай важливо не тільки як буде написаний новий Трудовий кодекс, але ще більш важливо як ми будемо щоденно відстоювати на практиці права працівників зважаючи на масштаби порушень, і як використовувати наявний захисний потенціал профспілок.

Сьогодні профкоми первинних профспілкових організацій далеко не завжди використовують свої важелі впливу для вирішення трудових конфліктів.

Звернемося до статистики. Звіт НСПП показує, що заборгованість із заробітної плати зростає, а із загальної кількості колективних спорів на виробничому рівні лише третина, де інтереси найманих працівників представляють профспілки. А про страйки практично забуто.

Шановні голови профспілкових організацій! Кожна організаційна ланка профспілок має діяти активно і відповідально.

Якщо ми приймаємо рішення про всеукраїнську акцію протесту, то всі без виключення організації мають брати участь на місцях, в містах, районах та столиці. Ніхто з нас не має права відсиджуватися. Результати не приходять самі по собі – потрібна дія.

Посилення рішучості та протестних дій профспілок звичайно викликає незадоволення у владних колах.

Відбувається наступ на права профспілок, намагання позбавити їх матеріальної бази, фінансових ресурсів, урізання прав і повноважень на представництво і захист працівників.

Яскравим підтвердженням цього став законопроект № 2983 щодо державної реєстрації, яким профспілкові організації всіх рівнів, члени профспілок ставились під тотальний контроль органів юстиції. Нам диктувалось як проводити з’їзди, як приймати рішення виборних органів, яку затверджувати символіку, вимагалось надання широкого переліку персональних даних членів профспілок. Проект цілком підміняв статути профспілок як самоврядних і незалежних громадських об’єднань.

Лише спільна робота, ваші масові протести з місць, внесення пакету профспілкових поправок, активна підтримка Міжнародної конфедерації профспілок, Міжнародної організації праці, парламентського Уповноваженого з прав людини, Голів профільних комітетів Верховної Ради Людмили Денисової, Віктора Галасюка, народних депутатів Володимира Литвина та інших, дозволили зупинити нахабний «наїзд» на профспілки.

На минулому тижні Верховна Рада при голосуванні в цілому прийняла розумне і справедливе рішення - вилучила з проекту №2983 всі зміни, які пропонувалося внести до закону про профспілки.

Але навіть при цьому ми бачимо як на практиці затягуються на 2-3 місяці прості реєстраційні процедури, зокрема при зміні прізвища керівника, місцезнаходження або реєстрації профспілки.

Це свавілля Мінюсту? Чи це не спроможність міністра організувати належним чином роботу. Чи це помста за те, що профспілки не дають забрати санаторій Лермонтовський в м. Одесі для обслуговування мінюстовської номенклатури?

Або ще один приклад, найсвіжіший. 13 листопада ц.р. група народних депутатів зареєструвала законопроект № 3474 про внесення змін до Закону про профспілки, які суттєво обмежують права студентських профспілок. Звичайно, ФПУ вже на це відреагувала, але переконаний, що і сама студентська молодь здатна гідно протистояти замаху на їхні профспілкові права.

До речі, це вже не перша спроба влади «розмити» вузівські профспілки студентським самоврядуванням.

Ще одна зона наступу на профспілки – це майнові права.

Лише за період 2011-2015 років прокуратурою в інтересах Фонду держмайна було подано 237 позовів до ФПУ, її суб’єктів господарювання та членських організацій ФПУ про визнання права власності за державою в особі ФДМУ на належне їм майно. За цей період було прийнято 72 рішення на користь держави. Здійснено перереєстрацію права власності за державою в особі ФДМУ по 28 об’єктах нерухомого майна, серед яких санаторії, оздоровчі комплекси турбази, готелі.

Давайте вдумаємося, за що нас позбавляють майна? Тільки за те, що українські профспілки колись перебували у складі загальносоюзної ВЦРПС! Якийсь абсурд! Адже загальновідомо, що профспілкові об’єкти побудовані за кошти самих спілчан і це наша власність! А не загальнодержавна. Тому ми звернулися до Конституційного суду і очікуємо на його справедливий вердикт.

Нажаль, і нова влада рухається тим же самим шляхом, визначеним ще її попередниками. Я двічі зустрічався з Генеральним прокурором України, але чомусь все як і раніше робиться не по правилам і не по закону.

Причому все це робить влада – не якісь рейдери. Хіба це припустимо у правовій державі, де власність громадських організацій повинна бути захищена законом не гірше ніж державна чи приватна.

Дивіться, Будинок профспілок у Києві спалено. Скоро мине 2 роки, а результатів розслідування не має. Така ж ситуація і з Будинком профспілок в Одесі. Ось тут би прокуратурі і владі встановити істину і допомогти у відбудові зруйнованих будівель. Але влада відмовчується. Тим не менш хочу запевнити, що Будинок профспілок в Києві за півтора року буде відбудовано в його попередньому вигляді.

Дякуємо всім, хто зробив свій внесок на його відновлення. З цієї трибуни я також закликаю допомогти і одеситам з відбудовою і захистом спаленого Будинку профспілок, який намагається забрати влада у власність.

Шановні колеги!

Мною окреслені тільки окремі питання нашої роботи, які потребують консолідованого бачення і дій з їх розв’язання.

Запрошуємо до обговорення, у своїх виступах зразу пропонуйте як нам діяти. Прийнята зборами резолюція має стати продуктом нашої колективної творчості і дорожньою картою на ближчий період.

Резолюція учасників Всеукраїнських зборів голів первинних профорганізацій

Ми, учасники Всеукраїнських зборів голів первинних профорганізацій, наголошуємо, що профспілки України виступають за суспільно необхідні та соціально відповідальні реформи!

Профспілки виступають за розбудову України на фундаменті солідарності, рівності, соціальної справедливості, згуртованості та демократії. Профспілки виступають за стійке зростання, повну зайнятість, якісні робочі місця, справедливу оплату праці, якісне громадське обслуговування, освіту та навчання, справедливе оподаткування, ефективне управління, гендерну рівність і дотримання основоположних прав. Це вимагає переходу до іншої економічної моделі в Україні, проведення соціально відповідальних реформ, які повинні здійснюватися при підтримці широких верств суспільства та на основі соціального діалогу.

Ми закликаємо до прийняття Меморандуму про соціальний прогрес і гідну працю, який би доповнював Меморандум щодо економічної та фінансової політики з Міжнародним валютним фондом задля боротьби з соціальним демпінгом і підтвердження того, що фундаментальні соціальні права мають пріоритет над економічними вигодами і повинні дотримуватися.

Констатуємо, що нинішня антисоціальна політика «жорсткої економії» призвела до катастрофічного падіння вартості праці та зубожіння населення.

Найболючішим сьогодні питанням є зайнятість населення. За півтора року діяльності нинішнього Уряду на чолі з Прем’єр-міністром А. Яценюком втрачено понад 2 млн робочих місць, відсутня програма працевлаштування тимчасово переміщених осіб зі Сходу, не виконується Програма сприяння зайнятості населення та створення нових робочих місць.

Саме тому наполягаємо, що першочерговими діями влади мають бути – створення робочих місць та реформа оплати праці на основі забезпечення її рентабельності і суспільної престижності. Водночас профспілки категорично проти звуження трудових прав і боротимуться проти порушень міжнародного права та національного законодавства у сфері праці.

Вимагаємо зупинити урядову політику «злиденної рабсили», яка призвела до дискредитації та демотивації легальної праці, поширення заборгованості із виплат заробітної плати та зростання безробіття. Україна стала найбіднішою країною Європи!

Уряд нарешті повинен наповнювати бюджет через викорінення практики ухилення від сплати податків і шахрайства в так званій тіньовій економіці, а також через реальну боротьбу з корупцією та казнокрадством.

Констатуємо, що в цих складних суспільно-економічних умовах Уряд, Прем’єр-міністр А. Яценюк були ініціаторами численних антисоціальних і антитрудових рішень, знехтували численними пропозиціями профспілок щодо негайного альтернативного розв’язання гострих соціальних проблем.

Соціальний діалог урядовцями фактично перетворено в бутафорію. Уряд не бачить і не чує профспілок.

Понад тисячу профспілкових активістів, що представляють робітників усіх галузей та регіонів, прибули сьогодні в Київ, щоб напередодні звіту Уряду в Парламенті провести чесний і відвертий соціальний діалог про неефективність реформ, нерезультативність дій зі стабілізації економіки, проте нашим запрошенням знехтувано. Як працюють трудові колективи і як виживають люди, напевно, не цікавить керманичів від влади.

І це не перший випадок, коли урядовці ховаються від представників трудящих. На з’їздах всеукраїнських профспілок не було жодного профільного міністра.

Головна інституція соціального діалогу – Національна тристороння соціально-економічна рада втратила вплив на формування соціально-економічної політики. Її рішення носять несистемний характер і не виконуються.

Досі не укладено Генеральну угоду на новий термін через незгоду урядової сторони забезпечити реалізацію трудових конституційних гарантій. У чималій кількості сфер економіки відсутні галузеві колективні угоди. Тристоронні органи управління фондами соціального страхування паралізовані діями чи бездіяльністю представників Уряду.

Разом з децентралізацією влади Уряд намагається провести радикальну децентралізацію колективних переговорів, спрямовану на послаблення ролі колективно-договірного регулювання на всіх рівнях.

Наголошуємо, що колективні угоди, дія яких виходить за межі конкретного підприємства або компанії, є унікальною інституційної рисою європейської соціальної моделі. У країнах і регіонах, де переважають переговори на рівні підприємства або компанії, умови найму та праці закріплено в колективних договорах лише для меншості працівників.

Національний колективний трудовий спір профспілок з Урядом, масові акції протесту, численні пікетування Кабміну отримали лише частковий результат. Життя українців продовжує погіршуватись.

Відгородилася від діалогу з профспілками та роботодавцями – саме тими, хто представляє творців валового національного продукту, – й Національна рада реформ при Главі держави.

Кулуарна робота над більшістю реформ, зокрема у сферах зайнятості, податкової, пенсійної, соціального страхування та над проектом Державного бюджету, є свідченням приховування влади від Сторін соціального діалогу та суспільства нових антисоціальних намірів.

Учасники Всеукраїнських зборів голів первинних профорганізацій

ВИМАГАЮТЬ НЕГАЙНО

від Верховної Ради України:

- відправити у відставку Прем’єр-міністра України А. Яценюка та весь очолюваний ним Уряд за здійснення антисоціальної політики, порушення міжнародного трудового права та національного трудового законодавства, руйнації соціального діалогу в Україні;

- не допускати при прийнятті нових законів звуження прав і гарантій громадян та профспілок;

- з метою реалізації статті 1 Конституції України негайно розробити та прийняти Доктрину соціальної політики, поклавши в її основу Європейську соціальну хартію (переглянуту), Європейський Кодекс соціального забезпечення, Конвенцію МОП № 117 про основні цілі та норми соціальної політики;

- підготувати та схвалити Національну програму престижності праці в Україні;

- забезпечити прийняття Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» з дотриманням вимог законів України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», «Про прожитковий мінімум», «Про оплату праці»;

- при підготовці та прийнятті Трудового кодексу забезпечити повну його відповідність конвенціям МОП, європейському трудовому праву, Конституції України;

- законодавчо закріпити запровадження більш широкої демократії на робочих місцях і виробництві для забезпечення права працівників на:

отримання повної інформації та проведення консультацій, зокрема при реструктуризації і приватизації підприємств, участь в управлінні підприємствами, ґрунтуючись на законодавстві ЄС, зокрема щодо представництва найманих працівників у філіалах та материнських європейських компаніях;

- прийняти закон про подолання антиконституційного явища заборгованості з виплати заробітної плати;

- відновити за рахунок коштів соціального страхування часткове фінансування лікування застрахованих осіб і членів їхніх сімей у санаторно-курортних закладах, санаторіях-профілакторіях, оздоровлення дітей;

- скасувати оподаткування пенсій та утримання з них військового збору, поновити виплату пенсій у повному обсязі працюючим пенсіонерам.

від Президента як гаранта Конституції України:

- застосувати право законодавчої ініціативи щодо відновлення порушених конституційних прав і гарантій громадян та застосовувати в подальшому право вето щодо законів, які порушують ці права;

- особистої участі в загальнонаціональному діалозі з профспілками;

- запровадження політики гідної праці та викорінення антиконституційної політики «дешевої робочої сили»; забезпечення конституційних гарантій у сфері праці, передусім на повну і своєчасну оплату праці;

- вимагати від Уряду та Парламенту формування та прийняття державного бюджету й інших законів, суворо дотримуючись державних стандартів і гарантій, не допускати їх фальшування;

- зупинити спроби Уряду руйнації передбаченого Конституцією України соціального страхування та забезпечення його функціонування відповідно до норм Міжнародної організації праці, європейського права;

- запровадження державної економічної політики структурної перебудови економіки та її інвестиційного зростання з метою виходу з кризи та розвитку національного виробництва, а також забезпечення енергетичної незалежності України;

- державних інвестицій в охорону здоров'я, загальну якісну освіту, соціальні послуги та інфраструктуру;

- забезпечити включення представників профспілок у Національну раду реформ при Главі держави.

від Уряду:

- суворо дотримуватись у своїй діяльності положень Конвенцій МОП, Європейської соціальної хартії (переглянутої) та національного законодавства у сфері праці;

- забезпечувати безумовне виконання трудового законодавства всіма посадовими особами в органах виконавчої влади, на підприємствах і в організаціях усіх форм власності;

- розпочати повноцінний соціальний діалог з профспілками;

- приймати рішення щодо реформ у соціальній та трудовій сферах виключно після широкого публічного обговорення;

- формувати проект державного бюджету, суворо дотримуючись законів України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», «Про прожитковий мінімум», «Про оплату праці»; визначити чітку етапність приведення розміру мінімальної зарплати до конституційної норми та вимог Європейської соціальної хартії (переглянутої);

- зупинити дискримінацію в оплаті праці працівників бюджетної сфери та встановити розмір базового тарифного розряду ЄТС на рівні не нижче мінімальної заробітної плати, мінімальний посадовий оклад на посаді групи 9 (на найнижчій посаді державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування) в державних органах – не менше двох розмірів мінімальної заробітної плати;

- розробити і запровадити:

Державну програму сприяння зайнятості населення та стимулювання створення нових робочих місць на період до 2020 року,

Загальнодержавну цільову економічну програму розвитку промисловості й аграрного сектора на період до 2020 року та стимулювання експортного потенціалу промисловості України,

Програму підтримки молоді та студентів;

- забезпечити реальну боротьбу з корупцією та тіньовою економікою;

- розробити законопроект щодо подолання нелегальної праці та виплати заробітної плати «в конвертах»;

- забезпечити повернення найманим працівникам боргів із заробітної плати;

- забезпечити проведення соціально-справедливої податкової реформи;

- забезпечити повне та своєчасне повернення ПДВ;

- забезпечити прозоре встановлення економічно обґрунтованих цін і тарифів для підприємств та населення.

від роботодавців:

- виконання норм чинної Генеральної угоди, зокрема щодо:

забезпечення оплати праці некваліфікованого працівника не нижче фактичного прожиткового мінімуму для працездатних осіб,

забезпечення своєчасної виплати працівникам поточної заробітної плати та погашення заборгованості з неї;

- забезпечити збереження діючих та утворення нових високопродуктивних робочих місць;

- вжити дієвих заходів щодо укладення до кінця 2015 року Генеральної угоди на новий строк;

- сприяти укладенню галузевих (міжгалузевих) угод та колективних договорів на підприємствах.

від керівництва СПО, всеукраїнських профспілок та профоб’єднань:

- чітко і послідовно домагатись на всіх рівнях соціального діалогу захисту трудових прав та інтересів спілчан, а у разі їх нехтування – проводити боротьбу, застосовуючи увесь профспілковий арсенал та норми національного і міжнародного права;

- вжити дієвих заходів щодо підписання до кінця 2015 року Генеральної угоди на 2016 рік на основі наявних домовленостей та після прийняття ВРУ Закону України «Про Державний бюджет на 2016 рік»;

- при прийнятті Трудового кодексу жорстко відстоювати трудові права працівників та права профспілок щодо їх захисту. Забезпечити підготовку та ефективне проведення системних масових акцій профспілок у разі прийняття Трудового кодексу всупереч інтересам людини праці;

- не допускати змін у законодавстві, які послаблюють інституції колективних переговорів та знижують роль і вплив профспілок на формування соціально-економічної політики на різних рівнях;

- домагатись внесення змін до чинного законодавства щодо спрощення проведення процедур при вирішенні колективних спорів (конфліктів) та підвищення ефективності їх проведення, у т.ч. зняття численних обмежень права на страйк;

- націлити Академію праці, соціальних відносин і туризму на підготовку аргументації до вимог профспілок при веденні колективних переговорів на всіх рівнях та підготовці законодавчих пропозицій. Більш активно і в сучасній формі проводити навчання профактиву;

- посилити інформаційну роботу профспілок, у т.ч. шляхом застосування нових її форм;

- модернізації профспілкового руху, створення єдиної бази обліку членів профспілок та затвердження нового зразка профспілкового квитка;

- пропонувати первинним профспілковим організаціям провести 10 грудня ц.р. збори на підприємствах, в установах та організаціях, присвячені Міжнародному дню захисту прав людини.

Збори закликають профспілковий актив, всіх членів профспілок консолідуватись у розбудові правової держави, де праця є легальною, доступною і престижною, виступити єдиним фронтом проти політики «жорсткої економії», будь-яких антисоціальних дій влади чи бізнесу та використовувати всі можливі заходи у боротьбі проти кожного порушення трудових прав.

У разі ігнорування владою та роботодавцями вимог учасників Всеукраїнських зборів розпочати підготовку до проведення Національного страйку.